У часи горбачовської перебудови говорили "так жить нєльзя". Цей вислів стосувався не бідності, а етичних норм: постійного викручування, хитрощів, щоб вижити, і підлещування до начальства. В Академії наук і досі так живуть. «Мертві душі», талановиті прибиральниці та академіки на двох стільцях. Дехто отримує "получку" — і лише числиться на роботі, а реально працює за кордоном. Дехто намагається тягнути наукову роботу — й одночасно підробляє в інших місцях. Та, як у будь-якій установі радянського зразка, кращу зарплату отримує той, у кого є блат.Текст: Любов Величко