Переселенці. Робота і полювання на допомогу в транзитному містечку
Анастасія має донечку і маму. Працює касиром у кафе, а в нічну зміну іноді заміняє й кухаря. Буває, її робочий день триває з 8 ранку до 6 ранку наступної доби. Дитиною у цей час опікується бабуся. «Коли більше не дозволять жити в модулі – зніматиму квартиру. Додому, до Стаханова, повертатись не буду, навіть якщо не буде війни – там не заробиш собі на життя, а тут, хоч я і важко працюю, але й гроші отримую непогані». Та не всі такі працьовиті, як вона. Частина мешканців уже подумує про приватизацію тимчасового житла і навідріз відмовляється шукати роботу.
Автор: Дар’я Воропаєва