Неважко помітити, що найбільше сил колишня помаранчева команда доклала не для боротьби з своїм політичним опонентом – Януковичем, а для взаємопоборювання. Більше того: ближче до виборів ситуація з взаємною недовірою набула критичних розмірів, а рівень недовіри між формальними партнерами по коаліції набув таких критичних розмірів, що повністю дезінформував виборця і привів до зміни влади в країні. Чому завжди б’ють своїх, з’ясовувала: Соня ПОЛЧОК

Менше місяця залишилося до відзначення в Україні 65-ї річниці від дня перемоги над фашистською Німеччиною. Однак ті плани святкування, які наразі оголосив Янукович та ретранслювали урядовці Азарова, святкових почуттів не викликають. Навпаки, від них тхне нудотним нафталіновим запахом совкової показухи. АВТОР: Адріян МАКСИМЕНКО

Сьогодні, підводячи підсумки двомісячного президентства Януковича, ми навіть не говоримо про газові домовленості і фактичну здачу Криму, ми просто перераховуємо дурниці, які за цей час були вчинені новою владою. Йдеться не просто про нерозумні ріщення - ми кажемо про дурниці, які б'ють по самій владі. А оскільки всі її неадекватні кроки перелічити неможливо, зосередимося тільки на основних. Над новою владою сміявся: Антон ЗІКОРА

Два місяці тому, коли ЦВК оприлюднила результати президентських виборів, всі завмерли в очікуванні: «Зараз почнеться!». Юлія Тимошенко мала оголосити джихад та знищити все, що ставить під сумнів її президентство. Ніхто навіть не підозрював, що вона схилить голову і покірною ходою піде в опозицію. Зараз вона меланхолійно спостерігає за ситуацією, час від часу відпускаючи відсторонені коментарі. Що сталося? ZaUA.org розробив кілька версій, чому мовчить головний опозиціонер країни. Конспірологією займалася: Аманда ЩУР

Нас розділяють на донецьких і бандерівців, “свідомітів” та українофобів і лякають одне одним. Нас жахають чоботом російської воєнщини і НАТО. Кожен другий політик – ворог України і українців. Принаймні, ворогами держави публічно обзивають один одного самі політики. Фобієзнавець: Руслан Цупринський

Кримська політична еліта (якщо це слово взагалі можна застосувати до тієї різношерстої публіки, яка всіма правдами і неправдами вибилася на вершину місцевої політики) завжди вирізнялася умінням об'єднуватися проти прийдешніх чужинців. Перспективи донецьких у Криму вивчав Михайло Капустін

Прості громадяни не перестають злитися на представників українського політичного істеблішменту. Воно й зрозуміло: за старою радянською звичкою громадяни чекають від влади захисту і опори. А коли не отримують цього, то розчаровуються і несуть своє розчарування на виборчі дільниці. Поведінку влади досліджував: Антон ЗІКОРА

Таємниць навколо формування коаліції більше немає: регіонали схиляли депутатів до дружби виключно грошима. Бо всі посади в Кабінеті Міністрів залишили собі. Партійна приналежність та вірність Лідеру, особливо у темні для нього часи 2004-2005 років, - основна вимога для кандидатів у міністри. Склад нового уряду вивчала: Аманда ЩУР

Відставка Кабінету міністрів поставила перед нами два питання, які узагальнено можна змалювати : що ж буде з Тимошенко без України і що буде з Україною без Тимошенко. Обоє питань загадкові і не прогнозовані. Хіба що у першому випадку відповідь все ж таки певною мірою в руках Юлії Володимирівни, а в другому… В другому Тимошенко своїми руками зробила все, щоб від неї не залежало нічого. За Тимошенко вболівала: Соня ПОЛЧОК

- Заходь, друже. Сідай. Поки ми не почали інтерв’ю, я тобі прочитаю одного вірша про Львів, а ти вгадаєш хто його написав. Ти був колись у Львові (сміється)? На робочому столі Володимира Мойсика окрім документів стоїть книжка. В кабінеті – стіл, шафа з книжками, на стіні дві ікони.