#суспільство

Статті

З кнайпи на передову: образ чоловіка в сучасній українській літературі

Образ чоловіка у текстах сучасної української літератури, написаних чоловіками, схарактеризувати дуже просто: це схильний до алкоголізму та невпорядкованих статевих зв’язків, дещо інфантильний, але сексуально привабливий патріот України. Так повелося з 1990-х і триває до сьогодні. Попри те, що в суспільному житті відбуваються активні процеси боротьби за перегляд домінантної позиції чоловіків у політичній, економічній, державній сферах, літературні твори можуть хіба здивувати: невже цей милий невдаха здатен узурпувати владу і здійснювати символічне й несимволічне насильство?! Та ні, він же хоче тільки найкращого: припасти до коханої, і щоб згинули воріженьки, як роса на сонці… Утім, поява реальних воріженьків таки стимулює до активніших дій, і усталений образ змінюється. Автор: Тетяна Трофименко
Статті

Царство чорного кешу. Пару мільярдів на агітаторів і торгівля квотами. Як ходить готівка під час виборів

За дерев’яною партою в невеличкому офісі районного осередку «Батьківщини» сидить чорнявий пузатий дядько. Віктор Миколайович виглядає виснаженим. Позаду — безсонна ніч президентських виборів. Зрідка підводячи очі, він автоматично відраховує п’ять стогривневих купюр спостерігачам та членам виборчих комісій: люди по черзі сідають поруч і ставлять підпис навпроти свого прізвища у таблиці-звіті про отримання заробітної плати. На прикладах останніх виборчих кампаній, президентської і парламентської, ми показуємо, як циркулює нелегальна готівка під час змагання кандидатів. Така система діє і вдосконалюється протягом останніх 30 років української демократії. Текст: Любов Величко
Статті

Чи дійсно перегляд телепрограм робить людей тупими? Ті, хто більше дивиться ТБ, ймовірніше голосують за популістів

Чи й справді тупі люди більш схильні голосувати за популістські партії? І чи здатен цей ефект тривати роками або навіть десятиліттями? Нове дослідження пов’язує перегляд розважальних телеканалів в Італії з підтримкою Сильвіо Берлусконі та інших популістів. Переклад із The Atlantic
Статті

Держава — це сервіс? Ні. Скоріше, щось середнє між спільною справою і прирученим бандитом

Ідея про «державу-сервіс» досить популярна останнім часом. Утім, ми маємо розуміти, що це лише красиві слова, котрі стають рекламними слоганами політиків. Та шоколадний батончик не перетворить тебе на лева, як у телевізійному ролику. Державні послуги не бувають безкоштовними, хоча не завжди ти платиш за них прямо. А сервіс іншої держави може виявитися «надто дорогим». Автор: Максим Паламарчук

Підтримайте нас