Дніпро — переважно російськомовне місто. Почути українську на вулиці тут можна, але вкрай рідко. За особистими підрахунками Єгора, керівника дніпровської «Просвіти», це приблизно п’ять відсотків містян. Сам Єгор не завжди розмовляв українською. Батько — росіянин, мати — українка, народжена у військовому містечку біля Уралу. Дід усе життя був військовим, з підліткового віку служив у Росії. Єгор, як і його батьки, зростав у російськомовному середовищі. Зараз йому — близько тридцяти, третину свого життя провів закордоном — вчився у Великобританії. Там і зародилося бажання перейти на українську. Тепер він організував курси української для своїх земляків. Авторка: Анастасія Гавришова

Менеджери телеканалів, крім упередженого ставлення до української мови, вважають, що україномовна аудиторія комерційно неприваблива, і для неї недоцільно робити телепрограми її мовою. Але каналам не належать радіочастоти, якими вони транслюють свій ефір, - частоти надала держава. І використовуватися частоти мають з урахуванням інтересів усіх категорій громадян, а не лише тих, яких медіаменеджери вважають комерційно привабливими. Бо виглядає так, що телеканали поділили громадян України на сорти за ознакою мови. Автор: Роман Головенко, Інститут масової інформації

Закон справді зміцнює позиції української мови на телебаченні. Казати, що з прийняттям цього документа нічого не зміниться — грішити проти істини. Проте ні про цілком україномовне телебачення, ні навіть про декларовані 75% української на більшості телеканалів мова, на жаль, не йде. Навіть через півтора роки матимемо не україномовне, а двомовне телебачення з цілком співмірними частками української і російської. Автор: Тарас Шамайда