Держава не готувалася до "великої війни" належним чином, водночас Збройні сили України впродовж п'яти місяців до повномасштабного вторгнення Росії намагалися максимально підготуватися у тих рамках, в яких вони перебували.

Прикордонники-кінологи отримали захисну амуніцію для службових собак.

3 липня у Стамбулі фонд "Повернись живим" і компанія Baykar підписали меморандум щодо подальшої співпраці.

Дорога з Херсонщини до Кропивницького зайняла 10 днів у 15-річного Влада Коковського, його 10-річної сестри та мами Олі. За допомогою волонтерів вони вибралися з окупації — насамперед щоб хлопець зміг отримати необхідний йому курс хімієтерапії. Окупанти пропонували матері звернутися в місцеву районну лікарню, де не було потрібних ліків.

Громадський діяч і волонтер Роман Донік розповів про пілотний проєкт у межах вкрай потрібної програми. Ініціатива покликана навчити вчорашніх цивільних, які зараз є неформальними лідерами в підрозділах, не просто базових знань, а й підготувати з них командирів відділень, які самі зможуть навчати своїх людей. Далі пряма мова.

Благодійний фонд "Повернись живим" придбав за понад 75 млн 382 безпілотники для українських військових. Партію цивільних БПЛА купили завдяки допомозі та внескам звичайних громадян та організацій.

Не всі благодійні фонди збирають мільйони, проте навіть маленька ініціатива – крапля у великому океані. Так дві подруги в селі на Кіровоградщині організували волонтерський рух, облаштували для переселенців 50 порожніх хат і навіть зареєстрували благодійний фонд. "Перші днів п’ять ми плакали, а потім зрозуміли, що треба щось робити", — каже одна з них, Тетяна Босько.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай порушує, за його словами, неприємну, але критично важливу тему впливу спричиненої війною депопуляції на економіку, яка майже не фігурує в публічному просторі. Далі пряма мова.

Виконавчий директор турецької компанії Baykar Makina Халук Байрактар заявив, що ніколи не дозволить продаж безпілотників Bayraktar Росії й підтримує Україну в її боротьбі за суверенітет і незалежність.

— У нашій квартирі час ніби зупинився. Застелене ліжко. Сашина дитяча. Здається, можна зайти й випити чаю. Мені дуже боляче, що туди поселять невідомо кого", — каже Наталя Бур'яненко.Вона вісім років платила за комунальні послуги у квартирі в окупованому Антрациті, що на Луганщині, бо сподівалася повернутись у свій дім. А зараз знайомі, які там залишилися, кажуть, що квартира нібито за борги потрапила в перелік тих, де окупанти зламуватимуть замки й заселятимуть мешканців окупованих українських міст, що залишилися без житла.