Про це пише Сергій Фурса, фінансист.

Китайські технологічні компанії переганяють американські і несподівано китайський же уряд запровадив багато регуляторних обмежень. Навіщо вони це зробили? Це цікаво почитати, щоб орієнтуватися куди рухається світ і з якими проблемами стикається. Текст нижче переказаний з британського The Economist і автори критично оцінюють зміни.

Німецький робітник за 17 днів в середньому виробляє стільки ж продукції, скільки український - за рік (дані з дослідження Світового банку, 2019 рік). Що не так з ефективністю роботи українців і як це змінити?

У нашому спецпроєкті ми, зокрема, порівняли, скільки часу треба було працювати в 1991 та треба працювати в 2021 році, щоб заробити на ті самі речі:

Прогнозувати врожай – справа точніша, ніж гадання на картах, але не набагато. Несподіваний погодний чинник може перекреслити навіть, здавалося б, безпомилкові розрахунки. Так сталося минулого року, коли внаслідок аномальної спеки постраждав урожай кукурудзи. Втім, на підставі тих карт, які випали агрогалузі цьогоріч, можна висловити обережне, але небезпідставне припущення: у 2021 році Україна може встановити новий аграрний рекорд.

У липні 2021 політична верхівка «Слуги народу» несподівано заходилася цілувати в усі місця роздавати компліменти панівному режиму Китаю. Спочатку голова фракції «слуг» у Верховній Раді Давид Арахамія заявив у інтерв’ю китайським ЗМІ про наміри переймати досвід Комуністичної партії Китаю в управлінні економікою та розбудовою держави. Зокрема, йому сподобалося, що в кожному населеному пункті Піднебесної є партійний осередок – мовляв, от би й нам так. В унісон до Арахамії виступив з одами Пекіну і голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. Він похвалив Китай, бо той за короткий термін подолав бідність і будує гармонійні відносини з партнерами в усьому світі.

Десятки тисяч дрібних українських бізнесів навіть у віддалених селах розвиваються відповідно до світових тенденцій – спілкуються з клієнтами у соцмережах і месенджерах, просувають свою продукцію на онлайн-платформах, на повну використовують сервіси доставляння та безпечних розрахунків.Торік ринок електронної комерції в Україні зріс на 41%, раніше динаміка була 20–30% на рік. Кількість онлайн-оплат зросла щонайменше на 50%. Українці почали активніше купувати онлайн: у 2019-му покупці зробили 25 млн замовлень, а у 2020-му — 34,3 млн (дані Prom.ua)Функції українського Amazon виконують Prom.ua, Розетка, Епіцентр, Алло, Фотос та ще кілька дрібніших майданчиків, де підприємці розміщують свої товари. Товар їде звідусіль Новою поштою та Укрпоштою.Завдяки поєднанню усіх цих можливостей дрібні виробники та підприємці змогли суттєво розширити свою клієнтуру: тепер, наприклад, лежаки для котів, зроблені у Харкові, крісла з лози, сплетені на Закарпатті та купальники для танців, пошиті у Кременчуці, можна легко купити в будь-якій точці України. Ми зібрали історії окремих підприємців та цілих сіл, де люди успішно розвивають свій бізнес доступними онлайн-засобами.

На ринку електроенергії не вщухають скандали. Учасники ринку звинувачують одне одного, енергокомпанії заявляють про банкрутство. Архітектура ринку складна, і нефахівцю важко зрозуміти, що ж там відбувається. Розібратися у ситуації ми попросили Олену Антонову, членкиню Національної комісії, що здійснює держрегулювання ринків у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яку після обрання Зеленського звільнили через так звану "ротацію".

Дослідження 1972 року, проведене Массачусетським технологічним інститутом, прогнозувало, що швидке економічне зростання призведе до суспільного колапсу ближче до середини двадцять першого століття. Нове дослідження показує, що ми, на жаль, рухаємося точно за графіком попереднього.

Уряд готує масштабну реформу ринку деревини. Міндовкілля пропонує лісгоспам продавати необроблену деревину виключно через відкриті електронні аукціони. Це зробить ринок прозорішим та зручнішим для всіх, а також виведе значні суми коштів із тіні.