#історія

Статті

Український Відень: кінець мрії (ЧАСТИНА 2)

«На Семерінґу живе бувший президент ради народних міністрів Володимир Винниченко». Чоловік, який так багато міг і так багато програв, М.Грушевський, теж тут. «Шановному професорові практичніше просвіщати буржуазну Європу з Herrenhof-у світлом соціалізму, аніж зносити його наслідки на власній шкурі», - кепкували з нього журналісти. Винниченка вони жалували ще менше: «Мені не шкода буде, коли большевики повішають Вас, як політика. Мені шкода буде Вас як письменника, бо письменників у нас мало». Про Відень український з Відня сучасного: Таня Малярчук
Статті

Сто років українського Відня. Колись науковці та інтелектуали, сьогодні олігархи (ЧАСТИНА 1)

Якби бабця ще жила, то, почувши слово «Відень», вона процитувала б: «Австрія, Австрія, як тебе звать, яка ти красива, йоб’ твою мать». Український Відень сто років тому – політики, науковці, письменники і студенти. Відень 2013 – ґастарбайтери і олігархи. Український Відень дев’яносто років тому – більше десятка українських газет, більше десятка українських видавництв, щонайменше дві українські книгарні, українська школа, з 21-го – Український Вільний Університет. Відень 2013 - ґастарбайтери і олігархи. Із сучасного Відня про Відень український: Таня Малярчук
Статті

Чому Польщі вдалося? Люстрація і загальна декомунізація як економічні чинники (ЧАСТИНА 2)

Польський економічний успіх мав дуже важливу складову – подолання тягарю комуністичного минулого. Подекуди це нагадувало «Шокову терапію» економічних реформ Бальцеровича. Він базується на "трьох китах": люстрації, створенні Інституту національної пам’яті (ІНП) та «музейній революції». ІНП має слідчі функції і можливість кримінального провадження щодо злочинів, які були скоєні проти польського народу як нацистами, так і комуністами. Польський досвід вивчав: Олександр Зінченко
Статті

Таємниці єврейських кладовищ

Старі єврейські цвинтарі одні з найцікавіших, і на жаль, маловідомих пам’яток історії України. Більшість «неєврейських» путівників про них навіть не згадують. Хоча у Празі, наприклад, жодна екскурсія містом не обходить старий єврейський цвинтар. До речі, не варто хмикити від словосполучення «українські історичні пам’ятки» вжитого до єврейської спадщини. Це дійсно невід’ємна частина нашої історії. Адже культура українських євреїв розвивалася саме на нашій землі і увібрала у себе чимало елементів української народної культури. Дослідження символіки надгробних барельєфів закинутих єврейських кладовищ. Текст, фото, промальовки: Дмитро Панаїр
Статті

Як потрібно пам'ятати комунізм. Екскурсія по Будинку терору в Будапешті

В Угорщині Громадський фонд викупив будівлю і створив один з найбільших музеїв у світі, присвячений тоталітарному терору. Стіни буквально просякнуті кров’ю і сльозами, й організатори музейної експозиції постаралися, щоб відвідувачі відчули це аж до мурашок по спині. Проспект Андраші – один із найкрасивіших у Будапешті. Під широкою вулицею, яку називають ще «Єлисейськими полями», прокладено найстарішу в континентальній Європі гілку метро. Стилізовані під ті, перші, вагони зупиняються на станціях, вигляд яких фактично не змінювався з часу відкриття Будапештського метрополітену в 1896 році.
Статті

Українська міська культура. Богема і літературне життя мали б стати символом Галичини 30-х років

З чим асоціюється Галичина 1920х-1930х років? З ОУН, пацифікацією, греко-католицькими панотцями, з народними традиціями, або вже з батярами та львівськими кнайпами. Але окрім всього цього, у довоєнній Галичині буяло багате літературне життя. Зокрема й україномовне. Були українські літературні клуби, журнали, богемні тусовки. Були чудові повісті і оповідання. І було, зокрема, багато талановитих жінок-письменниць. В богемну Галчичину 30-х поринув: Євген Лакінський

Підтримайте нас