Похмурого ранку 29 січня 1918 року біля станції Крути почався бій, якому судилося стати наріжним каменем української міфології Визвольних змагань. Вже за два місяці, під час урочистого поховання, були вперше сказані слова про українські Фермопіли і про небувалу самопожертву бійців Студентського куреня Січових стрільців. Пишаючись героїзмом студентів, урядовці тоді й словом не обмовилися про ще живих реальних героїв Крут – юнаків (курсантів) 1-ї Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького.Автор: Дмитро Калинчук

Відомий історик-архівіст Володимир В’ятрович пропонує нові й не зовсім нові драматичні сюжети, почерпнуті з бездонних, але не безвідмовних архівів колишнього КГБ. Книжка Володимира В’ятровича, директора Галузевого архіву СБУ часів президентства Віктора Ющенка, історика, що має імідж мало не головного «хакера» секретів радянських чекістів, зветься промовисто: «Історія з грифом «Секретно»: нові сюжети». Трохи виглядає на надміру рекламний заголовок, але насправді – досить адекватно. В книжці дійсно багато маловідомої інформації, й вона подана дуже зручно, читабельно і сюжетно. Читав Олег Коцарев

Колишній австро-угорський кордон із Російською імперією став для мене відкриттям. Я, потрапили у своєрідні «анклави» української держави, де міцно збереглися устої колишньої австрійської імперії. Якщо ж після цих «анклавів» відразу потрапити в «зону» колишньої Російської імперії, то мимохіть ніби переносишся в 19 сторіччя й бачиш: от вона російська занедбаність, і от вона – австрійська чепурність та охайність. Закинутим кордоном вештався: Олесь Кульчинський