В умовах, коли в Україні держава – в особі мандрівного мішка обіцянок і за сумісництвом прем’єр-міністра – перебирає на себе усе більше прав і обов’язків, боїться продавати заводи, «бо криза і дешево» доречно буде поговорити про те, як грузини приватизують державне майно. Цей текст - друга частина екскурсії ZaUA.org грузинським реформаторським досвідом. Першу частину - про грузинську податкову систему - читайте тут. Грузинську приватизацію вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

Чому більшість пенсіонерів отримує кількасот гривень щомісяця, а окремі привілейовані категорії - десятки тисяч? Як змінити ситуацію, щоб ніхто - по можливості - не пішов ображеним? Чи можна довести до кінця пенсійну реформу, якщо в уряду немає ані коштів, ані бажання? ZaUA.org попросив відповісти на ці питання Миколу КУЛЬЧИНСЬКОГО - голову підкомітету з питань законодавства у сфері пенсійного забезпечення комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Підготував: Юрій ПАЛІЙЧУК

ZaUAorg починає серію публікацій про економічні перетворення у братній державі - революція відбулася там всього на рік раніше, ніж в Україні, проте за темпами реформ грузини обігнали нас щонайменше років на десять. Перший матеріал – про податкову систему, бо по суті вона стала одним із головних чинників стрімкого економічного зростання, залучення іноземних інвестицій і потенціалу такого піднесення на майбутнє. У рейтингу Світового банку Doing business 2010 грузини мають 11-те місце. Україна – 142-е зі 180. Грузинську податкову систему досліджує: Тимофій КРАМАРІВ

3 березня 1986 року четверо провідних вчених Китаю, ветеранів ракетно-космічних програм, направили звернення лідеру країни Ден Сяопіну, згадує"Нью-Йоркер". Їхній лист попереджав: десятиліття невпинної мілітаризації підірвало громадянські наукові установи країни і Китай повинен невідкладно приєднатися до «нової технологічної революції» - інакше країна залишиться позаду прогресу. Підготував: Сергій КЛИМКО

Ми звикли до того, що наші співгромадяни масово працюють за кордоном – в країнах ЄС, у Росії, навіть у Азії. Однак є й такі, що їдуть в Україну працювати з інших держав. Це свідчить про те, що у нас ще не найгірше. Принаймні, краще, ніж у низці країн Африки, В’єтнамі, Китаї чи Молдові, які постачають до нас основну масу гастарбайтерів. Але невже у нас краще, ніж у Білорусі? Білоруських заробітчан в Україні досліджував: Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

У жовтні було офіційно зафіксовано найбільше зростання проблемних кредитів за останні дев’ять років. Не в змозі примусити позичальників сумлінно обслуговувати залучені позики добровільно, банкіри заходилися лобіювати законодавчі зміни, які посилюють санкції за ігнорування розрахунків з фінустановами. Що більше в портфелях банків накопичуватимуться безнадійні кредити, то жорсткіші санкції можуть застосовуватися до несумлінних позичальників. Проблему кредитного ярма досліджував: Павло КОНТРАКТОВИЧ

«Криза як шанс» стало загальним місцем у багатьох висловлюваннях інвестиційних аналітиків, чиновників, банкірів. Проте за ледь більше року, які країна провела в кризі, здається, нічого грандіозного і пов'язаного з кризою ані в державній політиці, ані в приватному секторі не відбулося. Не будемо з’ясовувати, чому. Спробуємо відповісти – чи ще не все втрачено? Можливо, нам пощастить :)) і криза протриває якийсь час, аби новий президент зміг усе це втілити в життя. Ми будемо говорити лише про проекти, які може здійснити держава, бо приватник кожен сам собі краще обере, як скористатися із кризи. Можливості кризи вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

Про користь газових конфліктів.Надворі пізня осінь , небо затягнуте хмарами, а столичне кафе «Казка» і розташований поруч кондитерський цех підігрівають воду за допомогою сонячної енергії. На даху закладу – аж три сонячні батареї: дві плоских і одна вакуумна. «Спочатку поставив плоскі батареї, потім вакуумну, більш ніж удвічі дорожчу, зате досконалішу вона може використовувати не тільки пряме проміння, а й розсіяне, і може працювати навіть у хмарну погоду», - пояснює заступник директора кафе Анатолій Грабовець. Потім показує датчики, які підтверджують його слова: від плоских батарей вода надходить ледь-ледь нагріта – до 5,5 градусів, зате від вакуумної трубчастої – 35 градусів. Практику сонячної енергетики в Києві вивчав Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

Дискусії про ціну ліків в Україні та її необгрунтоване завищення зі сторони фармвиробників, дистриб’юторів і роздрібних мереж аж надто загострилися під час епідемії грипу. На щастя для фармації, минулого тижня президент таки ветував ухвалений Верховною радою закон про мораторій на підвищення цін, державне регулювання та інші жахіття, які – за бажання – могли спіткати будь-яку галузь в цій країні без жодних компенсацій. ZaUa.org спробував розібратися, чи варто називати провізора в найближчій аптеці мародером. АВТОР: Тимофій Крамарєв

США продовжує політику слабкого долара задля подальшого стимулювання своїх виробників. Жодних кроків у відповідь щодо втримання стрімкого росту курсу євро, який шкодить європейським експортерам, ніхто робити не наважується. Поки світ шукає нову резервну валюту. Наш Нацбанк також поступово відмовляється від долара на користь євро й інших валют. Для короткострокових заощаджень тримайте гроші в доларах, для довгострокових у євро. В курсах валют розбирався Павло КОНТРАКТОВИЧ