За 5 тисяч років історії існування боргів за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи Мойсеїв закон, шаріат або християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, пише для часопису "Єврозін" антрополог Девід Гребер, люди почали усвідомлювати: перша ефективна глобальна структура управління створена за великим рахунком в інтересах кредиторів. Переклала: Оксана ДУТЧАК

Вже кілька місяців поспіль урядова команда помпезно звітує про неабиякі досягнення вітчизняної промисловості. Натомість міжнародні фінансові інститути не припиняють погіршувати макроекономічні прогнози для нашої країни. Це геть збиває з пантелику пересічних українців, котрі не полишають надії розібратися, що ж відбувається з українською економікою насправді. АВТОР: Павло Контрактович

Прикмета часу: все більше людей в метро читають книги на тему «як стати багатим?» Власне, подібна література і раніше користувалася попитом, але з настанням кризи - особливо. АВТОР: Антон Зікора

Мало яка з тих УСІХ економічних бульбашок, що луснули останнім часом, луснула більш видовищно, ніж сама економічна наука. Кілька років тому цю науку проголошували здатною пояснити все більше і більше форм людської поведінки - від торгівлі наркотиками до боротьби сумо. Зараз виявляється, що вона не може навіть дати нормального прогнозу на майбутнє, пише тижневик Economist. Переклав: Петро ТАБАЧНИК

Була така традиція — п’ятниця, вечір... Офісний десант висаджувався у кафешках і пабах, щоб залити пивом оказії тижня та підготувати свій виснажений організм до довгоочікуваних вихідних. Всюди — голосно, димно і весело. Знайти вільне місце десь у центральних барах — велике щастя, за яке теж іноді випивали. Добра була традиція. Бо сьогодні «післяофісний» чи будь-який інший кафешний ритуал втратив головне — публіку. Текст: Ольга ІВАНЕЦЬ

Цьогорічного врожаю чекали і урядовці, і звичайні громадяни. Перші, щоб відзвітувати про подолання кризових явищ в економіці, другі – сподіваючись на хоч якесь падіння цін, які невпинно зростали з минулої осені. Реальність мала б розчарувати усіх, бо ні першого, ні другого практично не сталося. Навіть за оптимістичними урядовими прогнозами врожай зернових буде на 20% нижче, порівняно з минулим роком. Осінній підсумок може виявитися ще гіршим. Найкраще дістається свиням

26 липня Юлія Тимошенко в ефірі телеканалу телеканалу ICTV заявила: «всі макроекономічні показники, фінансове становище країни говорять про те, що гривня має бути 6-6,5 за долар. Це означає, що в нас є шанс поставити гривню на місце». Вже наступного дня курс долара дійсно зайняв нове місце – тільки не те, про яке говорила прем’єрка. У понеділок американська валюта, яка з середини травня по двадцяті числа липня трималася в «коридорі» 7,6-7,7 грн/дол, здолала рубіж у 8 грн. Наступного дня готівкові курси продажу і покупки населенню в обмінниках зросли ще сильніше – відповідно, до 8.17 та 8.02 грн/дол (за даними сайту finance.ua . Однак найцікавішу новину принесли закордонні інформагенції: 28 серпня, коли в Україні долар стрімко йшов угору, на Заході він... обвалився до найнижчих у цьому році показників.

Вільні та дешеві трудові ресурси на селі, копійчані ціни на фуражне зерно, високий попит на м'ясо – всі ці обставини за визначенням мають бути нашою ринковою перевагою у конкуренції з іншими країнами-виробниками м’яса. Однак замість того, щоб продавати, ми усе більше і більше м’яса імпортуємо, а власне поголів’я худоби іде під ніж. Автор: Микола Крос

Президент Бразилії Луїш Інасіо Лула да Сільва написав цікавий матеріал для "Файненшл Таймз" - "Майбутнє людства - ось що насправді має значення". Це текст політика, який став успішним тільки після того, як уздовж і впоперек об'їхав власну країну. Це текст соціаліста, який поставив колишню країну третього світу на цілком капіталістичні рейки. Власне, для "ФТ" Лула і написав про своє розуміння економічної ідеології майбутнього. У Лули є що повчитися і нашим кандидатам у президенти, і виборцям. ZaUA.org пропонує основні витяги з тексту бразильця.

Вибір, який ми зробимо впродовж наступного десятиліття, задасть напрям цілого 21-го століття. Погляд на те, яким буде світ через 30, 50 або 100 років, формує й ті рішення, які ми приймаємо сьогодні. Цьогорічний прогноз, створений неприбутковою дослідницькою групою "Інститут Mайбутнього", окреслює можливі сценарії розвитку на наступні півстоліття. За одним зі сценаріїв, на нас чекає криза завдовжки 40 років, два глобальних голоди, ядерні вибухи та війни між арміями роботів. Переклад і адаптація: Артем Чапай