"Десятиліття тому ми не мали консенсусу щодо того, як назвати роки, котрі чекали нас попереду - і це можна було б вважати тривожним знаком. Нульові? Подвійні нульові? Дірочки? Бублики? Всі ці назви пропонувалися для майбутнього, поки 90-ті добігали кінця. І навіть коли всі рекламники вкупі з редколегіями провідних газет країни не змогли вигадати вбивчу назву заздалегідь, навіть тоді ми були впевнені - принаймні до кінця десятиліття ця проблема вирішиться сама собою". Ребекка Мид із журналу "Нью Йоркер" пробує пояснити, чому для останніх 10 років американці так і не придумали назву. Читав і перекладав: Сергій КЛИМКО

Тема вільних економічних зон стала червоною ганчіркою для «нової» помаранчевої влади. Від часу скасування «податкових дірок», як називали спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку тодішні міністр економіки Сергій Терьохін і міністр фінансів Віктор Пинзеник, до теми відновлення пільгових режимів поверталися вже не один раз. Проте далі слів справа не пішла. Ми не аналізуватимемо тут принади такого режиму для України (бо в загальних рисах більш-менш знаємо, до чого це може призвести в українських реаліях – до завезення м’яса без податків), натомість помріємо, як це могло би бути, якби ми були грузинами. Отже, третя частина віртуального екскурсу ZaUA.org у грузинську економіку: вільні економічні зони. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

В умовах, коли в Україні держава – в особі мандрівного мішка обіцянок і за сумісництвом прем’єр-міністра – перебирає на себе усе більше прав і обов’язків, боїться продавати заводи, «бо криза і дешево» доречно буде поговорити про те, як грузини приватизують державне майно. Цей текст - друга частина екскурсії ZaUA.org грузинським реформаторським досвідом. Першу частину - про грузинську податкову систему - читайте тут. Грузинську приватизацію вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

ZaUAorg починає серію публікацій про економічні перетворення у братній державі - революція відбулася там всього на рік раніше, ніж в Україні, проте за темпами реформ грузини обігнали нас щонайменше років на десять. Перший матеріал – про податкову систему, бо по суті вона стала одним із головних чинників стрімкого економічного зростання, залучення іноземних інвестицій і потенціалу такого піднесення на майбутнє. У рейтингу Світового банку Doing business 2010 грузини мають 11-те місце. Україна – 142-е зі 180. Грузинську податкову систему досліджує: Тимофій КРАМАРІВ

3 березня 1986 року четверо провідних вчених Китаю, ветеранів ракетно-космічних програм, направили звернення лідеру країни Ден Сяопіну, згадує"Нью-Йоркер". Їхній лист попереджав: десятиліття невпинної мілітаризації підірвало громадянські наукові установи країни і Китай повинен невідкладно приєднатися до «нової технологічної революції» - інакше країна залишиться позаду прогресу. Підготував: Сергій КЛИМКО

70 років тому Червона армія перетнула радянсько-фінський кордон. Якщо перша радянсько-фінська війна 1918-20 років завершилася перемогою «біло-фінських» військ, то друга — 1939-40 рр, так звана «Зимова війна», завершилася анексією майже 10% фінської території та втратою Фінляндією п’ятої частини індустріального потенціалу. Третя — 1941-44 — завершилася поверненням до стану 1940 року: всю відвойовану територію Фінляндія була змушена звільнити на користь СРСР, приєднавшись до антигітлерівської коаліції. Ми вже згадували про трагічний ювілей "Зимової війни", настав час вшанувати і тисячі українців, які загинули в безглуздій бійні. Історію досліджував: Дмитро РИБАКОВ

Дослідницький центр "Проект Цензура" підготував список "новин, які так і не стали новинами в сезоні 2009-2010" - йдеться про історії, що не отримали належного висвітлення у світових ЗМІ. Історії стосуються 2009 року, а цифра 2010 значить, що наступного року варто б виправити несправедливість. Кожна з них була висвітлена кількома ЗМІ – але чомусь мейнстримові медіа так і не підхопили скандальні новини. Ми наводимо дуже скорочене й адаптоване резюме, часом із нашими коментарями. Сам список скоротили з 25 до 10 пунктів – тих, які, на нашу думку, найбільш цікаві не лише американській публіці. Підготував: Артем ЧАПАЙ

Президентство Лули дa Сілви у Бразилії - чудовий приклад, як потрібно реформувати країну. За два його терміни з відсталого гіганта Бразилія перетворилася на країну, яка згадується як приклад вражаючих змін. Майже чверть 193-мільйонного населення Бразилії — біднота, що живе у фавелах. Родина Лули — класичний приклад такого «виживання». З його обранням інвестори, бізнесмени та преса були налаштовані скептично. Та новий президент забув про ідеї з якими він переміг: збільшення зарплатні чи несплати зовнішнього боргу. Натомість озброївся прагматизмом - обмежив зарплатні та пенсії, через що отримав порцію жорсткої критики від свої однопартійців. Зміни в Бразилії досліджувала: Ольга ІВАНЧУК

Cтафілокок, яким тебе заражують у лікарні, або гепатит, про якого навіть немає офіційної статистики – на відміну від свинячого грипу – не є можливістю для публічних людей полякати, попозувати і повитрачати гроші. Незважаючи на істерію, загроза для здоров’я британців мізерна – але ж така новина не допоможе продати чим побільше газет або ліків, і не виправдовуватиме бюджет Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), - пише Симон Дженкінс із газети "Ґардіан". Стаття Дженкінса написана у квітні цього року, коли Британія пережила аналогічну нашій паніку - але цілком годиться на те, щоб провести паралелі з Україною.